Термозбіжна трубка. Тонкощі монтажу.

Здавалося б… термозбіжна трубка для ізолювання з'єднань кабелю/дроту вже давно не є чимось незвичайним. Вже хто-хто, а електрики точно повинні знати, як нею користуватися.

Проте днями спостерігав за роботою бригади РЕМівців і зрозумів: «Інструкції не для нашого брата». Такого навернули! (Забули надіти трубку на одну з жил, а в процесі нагрівання… спалили трубки, до утворення бульбашок). Зрештою, у мене з'явилася тема для чергової статті. Сподіваюся, навіть досвідчені електрики знайдуть собі щось корисне.

Отже…

Для початку, пара слів про те, що це за звір і з чим його їдять.

Термозбіжна трубка призначена для ізолювання струмопровідних жил кабелю. Принцип дії простий, як 3 копійки: натягнув на те місце, яке потрібно заізолювати, нагрів. Трубка зменшилася у діаметрі, щільно зафіксувавшись на жилі.  

Такий вид ізоляції, «вбиває» одразу чотирьох «зайців»:

- Надійна діелектрична міцність (ізоляція);

- Хороша механічна міцність з'єднання;

- Чудовий вологозахист;

- Висока швидкість монтажу.

А тепер покроково, що потрібно зробити:

1. Визначитися з довжиною трубки, що насаджується. Вона повинна покрити всю неізольовану ділянку з'єднання і не менше 2-3 см, «зайти» на ізоляцію жили з кожного боку. Діаметр трубки повинен бути на 20-25% більше діаметра ізольованої ділянки жили. Це можна зробити «на вічко», а можна подивитися на маркування трубки – там вказаний її початковий діаметр і виміряти діаметр жили. Майте на увазі, що після термообробки трубка зменшиться в діаметрі в 2 рази! Поздовжнє усадження не повинно відбуватися, але фактично є невелика деформація.

• Очистіть від бруду прилеглі до з'єднання ділянки ізоляції жил.

• Трубки потрібно надіти на жили до того, як вони з'єднуватимуться. Здавалося б – це очевидний факт, але в метушні іноді забувають це зробити. У результаті доводиться розбирати з'єднання і знову його монтувати. А воно нам потрібне? До речі, РЕМівці про які я на початку статті згадав, забули надіти трубку на «нульову» жилу. Потім їм довелося зрізати гільзу, натягувати трубку та знову гільзувати. Коротше кажучи… зайва робота: (

• Виконавши з'єднання жил, зрушити трубку на неізольовану ділянку. Перевірте, щоб трубка зайшла на ізольовану ділянку з обох боків.

• А тепер найцікавіше – нагрівання трубки. За технологією, нагріти трубку потрібно до температури 120-130 градусів за Цельсієм (цей параметр зазвичай прописаний на самій трубці). А ось чим гріти – вибір за вами:

або професійне обладнання (будівельний фен, спеціальний термо-пістолет, газовий пальник)

або підручними засобами (запальничка, сірники, звичайний паяльник)

У будь-якому випадку важливо дотримуватися наступних дій:

- Починати прогрів з середини, рівномірно прогріваючи трубку по діаметру.

- Не варто гріти рухами "від краю до краю", т.к. за такої технології можливе утворення повітряних бульбашок, а сама трубка «всідеться» нерівномірно.

-Прогріваючи по всьому діаметру, поступово наблизиться спочатку до одного краю трубки, потім до іншого.

Намагайтеся не перегріти трубку - інакше вона почне міхуритися і не щільно охопить з'єднання.

Чим не потрібно користуватися.

Деякі «фахівці» радять опустити в… окріп. Сподіваюся, ви не підете такій дурній рекомендації.

Також радять садити звичайним феном. Той хто це радить, жодного разу це не робив! Повірте, я вже куштував – не допомагає! Занадто мала температура на виході із сопла!

Використовувати це з'єднання можна буквально через пару хвилин – коли охолоне. Всім удачі!