Кріпив я якось на стіну, кріплення для телевізора. Стіна трапилася дуже пухкої і дюбелі ніяк не хотіли розпиратися у висвердленому отворі. З кожною новою спробою я збільшував або довжину дюбеля, або його діаметр. Результат = 0. При вкручуванні шурупа, дюбель провертало. Про яку надійність тут можна говорити?

ТБ-те важкий! Не хотілося б упустити його!

Тому довелося вигадувати дієвіший спосіб.

Отже… що я зробив…

Спочатку я хотів "загнати" дюбель діаметром 8мм. В результаті невдалих спроб довелося перейти на десятку.

У результаті довелося:

• розсвердлити отвір до діаметра 12 мм;
• знайти в аптечці одноразовий шприц об'ємом 10мл;

• набравши в шприц води, злегка змочити внутрішню порожнину отвору
• зрізати передню стінку шприца;
• розвести алебастр до стану 15% сметани;
• набрати отриманий розчин у шприц;
• вставити шприц в отвір (десятка добре увійшла, майже до самого дна отвору);
• повільно витягаючи шприц з отвору, видавлював розчин у «порожнечу»;
• не гаючи ні секунди, вдавив дюбель у незастиглий алебастр;
• дюбель увійшов легко, т.к. розчин був дуже рідкісним, але якби він на той час був уже густішим, довелося б трохи допомогти молотком;
• після цього, заварив собі філіжанку кави;
• випивши кави, за хвилин 15… вкрутив усі самонарізи.

Результат — телевізор висить уже кілька років… і, схоже, падати не збирається. Сподіваюся, вам моя порада теж колись пригодиться:)